Защита воину от смерти

Чаще всего побеждает тот, кого не принимали всерьез.

Чтобы оберег был оберегом, нужно сделать его самостоятельно, или заказать у мастера. Лучшего оберега, чем мать своему ребенку и жена своему мужу, никто не сделает. Если не владеете рукоделием  лучше тогда не покупать, а заказать у мастера. Вы с мастером познакомитесь, у вас произойдет обмен энергиями - все же лучше, чем покупать вещь, сделанную машиной.  Если вы купили его на базаре - это не оберег.

 В старину на Украине была традиция обереги вышивать. От обыденных рушников, и сорочек, до плетеных кукол мотанок в вышивках. И эти куколки по своей энергетической защите или другим предназначениям и сегодня не уступают куклам Вуду.

 Когда перед громадой возникала опасность: мужчинам предстояло идти на войну или начиналась эпидемия. Женщины сходились вместе в одном доме. И от заката до восхода солнца вышивали рушники и делали защитные обереги. Делали это с молитвой. Мне известны старинные молитвы, читали которые еще во времена Князя Святослава в нашей местности с. Старые Петровцы.

«Під лісом стоячім, під сирим болотом стоїть хатинка,

що не шита, що не крита, а в хатинці живе зла відьма Київська.

Піду ж я під ліс стоячий, під болота дрімучі,

зайду ж я в хатинку до злої відьми Київської:

«Ти, зла відьма Київська, вели своєму ворону злітати під Хвалинське море,

в мідний будинок, заклювувати змія вогняного, та дістати семипудовий ключ».

Затялася, закорчилась зла відьма Київська про своє вороні:

«Не при моїй старості бродити до моря-окияна, до острова до Буяна,

до чорного ворона. Накажи ти моїм словом заповідним,

дістати ворону той семипудовий ключ».

Розбив ворон мідний будинок, заклював змія вогняного,

та й дістав семипудовий ключ.

Відмикаю я тим ключем княжий терем Святославів,

дістаю збрую богатирську, богатирів славних, воїнів Київських.

Від тієї збруї не вб'є мене ні пищаль, ні стріли, ні бійці, ні борці,

ні татарська, ні хазарська ні руська рать.

Заговорюю я, раба (ім'я), ратного чоловіка, що йде на війну,

сим моїм словом міцним замовлю.

Чур, слову кінець, моїй справі вінець!»

 

 Готовый рушник нужно трижды обнести вокруг церкви, и потом под этим рушником проходили все воины, идущие на войну.

В нынешних реалиях, женщина может за одну ночь, с молитвой, вышить хотя бы платок и отдать его мужу, сыну, отцу. Желательно это делать именно ночью  с 10го лунного дня по 17-й.

Читая любую молитву, воину на защиту:

«Викотилося червоне сонечко із-за моря Хвалинського,

виходив місяць ясний з-під синя неба, збиралися хмари білі здалеку,

і зліталися птахи співучі під град кам'яний.

А в тому граді кам'яному породила я (ім'я) сина (такого-то),

а народжуючи його, я примовляла:

- Будь ти, моє миле дитятко, всюди і скрізь неушкодженим,

серед бід і небезпек, Господом по під руки проведений,

збережений від гармат, стріл і пищалей, збережений від усіх тортур,

мук і печалей, від всіх вір ворожих бійців, від всіх кулачних бійців:

Бійцям щоб тебе не вимагати, в ночі і вдень не бачити,

у бою кривавому ворогам тебе при сонцю ясному і місяці не помічати.

Як сліпенький не бачить навколо себе нічого,

так би й ти невидимий був у свого ворога.

Рогатиною б тебе не проткнули, кулею б у тебе не стрельнули,

сокирою і бреднем НЕ сікли, обухом зачепити тебе не змогли,

ніж проти тебе і шабля б тупилися, списи б супротив тебе не злетіли.

Петля б не захлеснула, що не долетіла, вода б потопити тебе не посміла.

Будь тіло твоє міцніше каменю, сорочка міцніше заліза,

груди твої міцніше каменю Алатиря.

Так збереже тебе молитва моя. Амінь.

У всі дні, у всі години, до віки віків

 У дім мій повернися неушкодженим, ні зброєю, ні ворогами непереможним.

Замикаю я свою змову на святі замки,

віддаю на збереження Божої Матінки всі святі ключі.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Нині, повсякчас, на віки віків. Амінь. 

 

Иголки для такого действа должны быть куплены в понедельник, у женщины старше вас, до полудня не торгуясь и без сдачи. Особую силу имеют иголки, приобретенные именно в Великий Понедельник на страстной неделе, что перед Пасхой.

Нитки покупают в среду у женщины старше вас до полудня без сдачи, в идеале на страстной неделе, хлопковые, льняные, а еще лучше - натуральные шерстяные, или шелковые, потому что это волокна животного происхождения и белок кератин на себе держит информацию крепче и дольше, чем растительные волокна.

Узелки делать нельзя. Начало и конец работы прячут под стежками. Узелок означает, что вы на своей судьбе его завязываете, и тогда придется их распутывать.

Цвет орнамента имеет большое значение. Наши предки знали, что каждое растение несет свою энергетику. Коричневый, например, можно получить с помощью многих растений. Когда варят нитки, например, в коре дуба, хотят привнести в шитье энергию долголетия, крепости, здоровья.

Красный - это цвет энергии, цвет оберег, поэтому красным вышивают для детей, взрослым вышивают манжеты - чтобы руки не болели. Кроме того, красный - это свадебный цвет, и им надо вышивать рушник. Желтый - это цвет энергии, солнца, цвет святости, Небесного Царства. Синий - антипод желтого, цвет потустороннего, космоса и воды.

Белый - цвет Отца, красный - цвет Праматери, и если вышить такой рушник, с молитвой, а потом им супружескую пару благословят родители, он на всю жизнь станет мощным оберегом для будущей семьи.

Выбираем цвет

Для защиты вышивали солярные символы, свастику, паутину. Мотив винограда - символ плодородия, счастья, крепкой многочисленной семьи, благополучия. Решетка - космический символ плодородия, где «поле засеяно звездным семенем» - мотивами 8-конечной звезды. Чередование солярных знаков - лучистых ромбов (символы Духа - мужского начала) и изображений «царицы» (мотив из трех ромбов как изображение женского начала) дают настрой на гармонию жизни.

 

Оберег для солдата

Начитывал воин сам себе на пояс или другой предмет. Этот оберег может и мать начитать, для сына идущего на войну.

«Божі воїни: Міхаель, Габріель і Рафаель,

Зробіть так, щоб моє ім'я, моє тіло

І моя душа були недоторканні.

Ворог до мене піде - хай не дійде.

Куля не долетить, вогонь дощик заллє.

Хто проти мене змову учинить,

Той від своєї злості помре.

Вода, йди в небо, з небес піди вниз,

А ти, мій оберіг, Господом благословись

На нині, на вічно, на нескінченно.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Амінь».

Иногда мать или жена писали защитную молитву и зашивали будущему воину в головной убор. Текст молитвы мне очень дорог, научила ей меня моя бабушка:

« На Осіянській горі на Братанській землі,

там стояло дерево. Під тим деревом Матір Божа спала,

вона спала спочивала, перед трьома образами свій спочинок мала.

Прийшов до її Ісус Христос та й каже:

Мати моя возлюблена чи ти спиш, чи не спиш, чи так лежиш?

– Ні синку мій  хранителю на увесь світ смотрителю

- я не сплю, я так лежу, усю твою муку скрізь сон бачу.

Як невіри тебе взяли, копіем серце пробили,

на голову терновій вінок наділи.

Текли річки кривавие, земля приблаженная де травиця одпадала.

Де сонечко сходить, там матір Божа ходить,

Ісуса Христа за руку водить

повела вона його на синее море.

На синім морі камінь лежить,

на тім камені церква стоїть,

 у тій церкві служби служаться, хоровин читається, молебін правиться.

Хто жалує мою муку нехай візьме Хреста в руку.

Візьміть, і понесіть, і розкажіть, і німому, і сліпому і глухому!!!

Хто цей сон буде читати, той не буде на воді потопати, на вогні погоряти,

і наглою смертю від куль помирати.

В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь».

 

А также эту молитву, написанную собственноручно в четырех экземплярах, прятали по четырем углам крыши. Чтоб дом остался цел.